Від Івана 19
Ukrainian Bible
19 От тоді взяв Ісуса Пилат, та й звелів збичувати Його.
2 Вояки ж, сплівши з терну вінка, Йому поклали на голову, та багряницю наділи на Нього,
3 і приступали до Нього й казали: Радій, Царю Юдейський! І били по щоках Його...
4 Тоді вийшов назовні ізнову Пилат та й говорить до них: Ось Його я виводжу назовні до вас, щоб ви переконались, що провини ніякої в Нім не знаходжу.
5 І вийшов назовні Ісус, у терновім вінку та в багрянім плащі. А Пилат до них каже: Оце Чоловік!
6 Як зобачили ж Його первосвященики й служба, то закричали, говорячи: Розіпни, розіпни! Пилат каже до них: То візьміть Його ви й розіпніть, бо провини я в Нім не знаходжу!
7 Відказали юдеї йому: Ми маємо Закона, а за Законом Він мусить умерти, бо за Божого Сина Себе видавав!
8 Як зачув же Пилат оце слово, налякався ще більш,
9 і вернувся в преторій ізнову, і питає Ісуса: Звідки Ти? Та Ісус йому відповіді не подав.
10 І каже до Нього Пилат: Не говориш до мене? Хіба ж Ти не знаєш, що маю я владу розп'ясти Тебе, і маю владу Тебе відпустити?
11 Ісус відповів: Надо Мною ти жадної влади не мав би, коли б тобі зверху не дано було; тому більший гріх має той, хто Мене тобі видав...
12 Після цього Пилат намагався пустити Його, та юдеї кричали, говорячи: Якщо Його пустиш, то не кесарів приятель ти! Усякий, хто себе за царя видає, противиться кесареві.
13 Як зачув же Пилат оце слово, то вивів назовні Ісуса, і засів на суддеве сидіння, на місці, що зветься літостротон, по-гебрейському ж гаввата.
14 Був то ж день Приготовлення Пасхи, година була близько шостої. І він каже юдеям: Ось ваш Цар!
15 Та вони закричали: Геть, геть із Ним! Розіпни Його! Пилат каже до них: Царя вашого маю розп'ясти? Первосвященики відповіли: Ми не маєм царя, окрім кесаря!
16 Ось тоді він їм видав Його, щоб розп'ясти... І взяли Ісуса й повели...
17 І, нісши Свого хреста, Він вийшов на місце, Череповищем зване, по-гебрейському Голгофа.
18 Там Його розп'яли, а з Ним разом двох інших, з одного та з другого боку, а Ісуса всередині.
19 А Пилат написав і написа, та й умістив на хресті. Було ж там написано: Ісус Назарянин, Цар Юдейський.
20 І багато з юдеїв читали цього написа, бо те місце, де Ісус був розп'ятий, було близько від міста. А було по-гебрейському, по-грецькому й по-римському написано.
21 Тож сказали Пилатові юдейські первосвященики: Не пиши: Цар Юдейський, але що Він Сам говорив: Я Цар Юдейський.
22 Пилат відповів: Що я написав написав!
23 Розп'явши ж Ісуса, вояки взяли одіж Його, та й поділили на чотири частині, по частині для кожного вояка, теж і хітона. А хітон був не шитий, а витканий цілий відверху.
24 Тож сказали один до одного: Не будемо дерти його, але жереба киньмо на нього, кому припаде. Щоб збулося Писання: Поділили одежу Мою між собою, і метнули про шату Мою жеребка. Вояки ж це й зробили...
25 Під хрестом же Ісуса стояли Його мати, і сестра Його матері, Марія Клеопова, і Марія Магдалина.
26 Як побачив Ісус матір та учня, що стояв тут, якого любив, то каже до матері: Оце, жоно, твій син!
27 Потім каже до учня: Оце мати твоя! І з тієї години той учень узяв її до себе.
28 Потім, знавши Ісус, що вже все довершилось, щоб збулося Писання, проказує: Прагну!
29 Тут стояла посудина, повна оцту. Вояки ж, губку оцтом наповнивши, і на тростину її настромивши, піднесли до уст Його.
30 А коли Ісус оцту прийняв, то промовив: Звершилось!... І, голову схиливши, віддав Свого духа...
31 Був же день Приготовлення, тож юдеї, щоб тіла на хресті не зосталися в суботу, був бо Великдень тієї суботи просили Пилата зламати голінки розп'ятим, і зняти.
32 Тож прийшли вояки й поламали голінки першому й другому, що розп'ятий з Ним був.
33 Коли ж підійшли до Ісуса й побачили, що Він уже вмер, то голінок Йому не зламали,
34 та один з вояків списом бока Йому проколов, і зараз витекла звідти кров та вода.
35 І самовидець засвідчив, і правдиве свідоцтво його; і він знає, що правду говорить, щоб повірили й ви.
36 о це сталось тому, щоб збулося Писання: Йому кості ламати не будуть!
37 І знов друге Писання говорить: Дивитися будуть на Того, Кого прокололи.
38 Потім Йосип із Аріматеї, що був учень Ісуса, але потайний, бо боявся юдеїв, став просити Пилата, щоб тіло Ісусове взяти. І дозволив Пилат. Тож прийшов він, і взяв тіло Ісусове.
39 Прибув також і Никодим, що давніше приходив вночі до Ісуса, і смирну приніс, із алоєм помішану, щось літрів із сто.
40 Отож, узяли вони тіло Ісусове, та й обгорнули його плащаницею із пахощами, як є звичай ховати в юдеїв.
41 На тім місці, де Він був розп'ятий, знаходився сад, а в саду новий гріб, що в ньому ніколи ніхто не лежав.
42 Тож отут, з-за юдейського дня Приготовлення вони поклали Ісуса, бо поблизу був гріб.
От Иоанна 19
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Знущання з Ісуса
19 Тоді Пилат наказав забрати Його й покарати батогами. 2 І воїни, сплівши тернового вінка, наділи його Ісусу на чоло й накинули на Нього багряницю. 3 Вони підходили до Нього, кажучи: «Вітаємо Тебе, Цар Юдейський!»—і били Його по обличчю.
Ісус знову перед Пилатом
4 Пилат знову вийшов і звернувся до юдейських лідерів: «Послухайте, я накажу вивести Його до вас, щоб ви знали, що я не бачу ніякої провини за Ним».
5 І вийшов Ісус, і на Ньому був терновий вінок, а на плечах Його була багряниця. Тоді Пилат мовив: «Ось цей Чоловік!» 6 Побачивши Його, головні священики та варта храму загукали: «Розіпни Його! Розіпни Його!»
«Ви самі беріть Його і розпинайте!—Сказав Пилат.—Бо я не знаходжу ніякої провини за Ним».
7 «Ми маємо Закон, і згідно з ним Він мусить померти, бо назвав себе Сином Божим»,—відповіли юдеї Пилатові. 8 Почувши це, Пилат іще більше злякався. 9 Він знову повернувся до свого палацу й запитав Ісуса: «Звідки Ти?» Але Той йому і слова не відповів. 10 «Ти не хочеш зі мною розмовляти?—Запитав Пилат.—Ти, напевно, знаєш, що я маю владу відпустити Тебе або ж розіп’ясти?»
11 Тоді Ісус сказав: «Не мав би ти ніякої влади наді Мною, якби не була вона дарована тобі Богом. Отже, на тому, хто видав Мене тобі, лежить більший гріх».
12 Після цього Пилат намагався знайти спосіб звільнити Ісуса, та юдеї кричали: «Якщо ти Його звільниш, то це означатиме, що ти не є цезаревим другом! Кожен, хто вдає з себе царя, йде супроти цезаря!» 13 Коли ж Пилат почув це, то вивів Ісуса, а сам сів на суддівське місце, що звалося «Бруківка». По-гебрейському воно звалося «Ґаввата».
14 Було це в п’ятницю перед Пасхою, близько полудня. І сказав тоді Пилат юдеям: «Ось ваш Цар!» І всі закричали: 15 «Забери Його! Забери Його геть! Розіпни Його!»
«Ви хочете, щоб я розіп’яв вашого Царя?»—спитав Пилат. А головні священики відповіли йому: «У нас немає іншого царя, крім цезаря!» 16 Тоді Пилат віддав їм Ісуса на розп’яття. І вони взяли Його під варту.
Розп’яття
(Мт. 27:32-44; Мк. 15:21-32; Лк. 23:26-39)
17 І пішов Ісус, несучи Свій хрест, до місця, що звалося Лобним, арамійською мовою Голгофа. 18 Там Його й розіп’яли, а разом з Ним іще двох по обидва боки, так що Ісус виявився посередині. 19 Пилат звелів зробити напис на табличці й прибити її на хресті. «ІСУС НАЗАРЕТЯНИН. ЦАР ЮДЕЙСЬКИЙ» було там написано.
20 Цей надпис був зроблений арамійською, грецькою та латинською мовами. Та багато юдеїв прочитало його, бо місце, де розіп’яли Ісуса, було недалеко від міста. 21 Та головні юдейські священики сказали Пилатові: «Напиши не „Цар Юдейський”, а так: „Цей Чоловік сказав: Я—Цар Юдейський”».
22 Пилат відповів їм: «Що я написав, те й написав».
23 Розіп’явши Ісуса, воїни взяли Його одяг і розділили на чотири частини, щоб кожному дісталося. Вони взяли також туніку, але вона була без швів—цільна, зіткана зверху до низу. 24 Тоді вони сказали один одному: «Не будемо її рвати, натомість кинемо жереб, кому вона дістанеться». І збулося сказане у Святому Писанні:
«Вони розділили одяг Мій між собою
і кинули жереб на Моє вбрання,
кому воно дістанеться».(A)
Отже, воїни так і зробили.
25 Біля хреста, на якому був розіп’ятий Ісус, стояли Його мати, материна сестра, Клеопова жінка Марія та Марія Маґдалина.
26 Побачивши, що Його матір і учень, якого Він дуже любив, стоять поруч, Ісус промовив до матері: «Жінко, ось твій син». 27 І учневі: «Це твоя мати». І учень узяв її до себе, і жила вона потім у нього.
Смерть Ісуса
(Мт. 27:45-56; Мк. 15:33-41; Лк. 23:44-49)
28 Після цього Ісус, знаючи, що все вже звершено, і щоб виконати сказане у Святому Писанні, сказав: «Мене мучить спрага»[a]. Так здійснилося сказане у Святому Писанні.
29 Там стояла посудина, повна оцту, і воїни, змочивши губку, настромили її на палицю і піднесли до Ісусових уст. 30 Спробувавши трохи оцту, Ісус мовив: «Звершилося!» Тоді, схиливши голову, Він помер.
31 То була п’ятниця. Щоб не залишати тіла на хрестах на суботу, бо та субота була особливо урочиста, вони попросили Пилата, щоб той наказав перебити розіп’ятим ноги[b] і зняти їх. 32 Тож прийшли воїни, поперебивали ноги спочатку одному, а потім другому з тих двох, котрі були розіп’яті разом з Ісусом.
33 Підійшовши до Ісуса, вони побачили, що Він уже помер і не стали робити цього. 34 Але один воїн, узявши спис, проколов Ісусові бік, і з рани бризнули кров і вода. 35 Те засвідчив той, хто бачив це, і свідчення його істинне. Він знає, що каже правду, щоб ви повірили. 36 І здійснилося те, щоб виконати сказане у Святому Писанні: «Жодна кістка Його не буде поламана»(B). 37 І ще сказано у Святому Писанні: «Вони дивитимуться на Того, Кого прокололи списом»(C).
Поховання Ісуса
(Мт. 27:57-61; Мк. 15:42-47; Лк. 23:50-56)
38 Згодом, Йосип із Ариматеї спитав у Пилата дозволу зняти Ісусове тіло з хреста. Він був учнем Ісуса, але тримав це в таємниці, бо боявся юдеїв. Отримавши дозвіл від Пилата, він пішов і зняв Ісусове тіло. 39 З ним був і Никодим, котрий раніше приходив до Ісуса вночі. Він приніс із собою пахощів: суміш мирра з алое, літрів зі сто[c]. 40 І взявши Ісусове тіло, вони загорнули Його в лляне полотно, змащене пахощами; так ховають за юдейським звичаєм. 41 Поруч із місцем, де розіп’яли Ісуса, був сад, а в саду тому була нова могила, в якій нікого не було поховано. 42 Оскільки була п’ятниця і юдеї готувалися до суботнього свята, та й гробниця була поруч, Ісуса там і поклали.
Copyright © 2007 by Bible League International